Маркетплейс vs Агрегатор: різниця бізнес-моделей

Інтернет-торгівля — одна з тих галузей, якій вдалося виграти від введених під час пандемії обмежень. З посиленням заходів самоізоляції та соціального дистанціювання мільйони людей перейшли в онлайн: споживачі — в пошуку більш безпечних способів покупок, продавці — в пошуку прибуткових точок збуту. Особливу популярність в обох сторін заслужили маркетплейси та агрегатори — майданчики, які об'єднують сотні пропозицій від різних постачальників. Що ж являють собою ці бізнес-моделі та чим відрізняються?

Маркетплейс — це торговий онлайн-майданчик, який зводить продавців і покупців разом. Як приклад: Aliexpress, Tmall, Amazon, Epicentr M. Такий спосіб дистанційних продажів вигідний всім сторонам: продавець демонструє свій товар широкій аудиторії, споживач отримує доступ до сотень товарів з різними цінами. Власник маркетплейса ж заробляє на тому, що торгівля ведеться на його території та на встановлених ним умовах.

Маркетплейс може стягувати плату з постачальників за операції з товаром (зберігання, доставка, приймання, повернення), за додаткові послуги (публікація оголошень, контакт з замовником, розміщення товару на верхніх позиціях), а також брати комісію з кожної транзакції й членський внесок. Майданчик вимагає дотримання суворих правил: поставка в певній упаковці й обсязі тільки в зазначені розподільні центри.

Натомість створити маркетплейс — це не тільки надати постачальникові місце на величезній «вітрині», а й взяти на себе всі обов'язки з технічної підтримки та просування сайту, зі зберігання і доставки товарів, проведення онлайн-розрахунків, організацію програм лояльності. Маркетплейс інвестує величезні суми в генерацію трафіку. Це означає, що товари, що розмішені на сайті, знаходяться постійно на очах у багатомільйонної аудиторії.

Так, щоб називатися маркетплейсом, необхідно відповідати обов'язковим вимогам: наявність організації, яка контролює всі процеси; розміщення товарів від різних постачальників; зрозумілий алгоритм, що дозволяє продавцям почати торгувати; чіткі умови співпраці з постачальниками (комісія, вимоги до обслуговування, контенту). А хто ж може називатися агрегатором?

Агрегатор — це торговий онлайн-майданчик, який встановлює домовленості з багатьма постачальниками товарів й послуг, наприклад, Price.ru, Авито, Юла, Pandao, Uber. Агрегатор збирає пропозиції від постачальників з різних джерел і складається з безлічі каталогів. Користувач отримує можливість знаходити все в одному місці, порівнюючи товари та послуги за цінами, перевагами, відгуками та обираючи найбільш вигідні пропозиції.

У зібранні оголошень на зразок Авито розмістити пропозицію може кожен, в тому числі той, хто не зареєстрований як ФОП або самозайнятий. Це вигідно для продавців, які хочуть перевірити попит на товар або послугу, перш ніж переходити на інші канали продажів (соцмережа, інтернет-магазин, маркетплейс). Це ж позбавляє від необхідності витрачатися на просування — часто агрегатори потрапляють в ТОП пошукових систем. Однак багато агрегаторів, наприклад, таксі, працюють тільки з юридичними особами та ФОП, пред'являючи до них високі вимоги.

Цифровий посередник — компанія-агрегатор — розміщує інформацію про товари й послуги, допомагаючи продавати їх. Агрегатор товарів може стягувати комісію з постачальників (як правило, близько 30%) і пропонувати допомогу в доставці. Але не всі потребують цього: за статистикою, 70% онлайн-покупців вважають найзручнішим способом отримання товару самовивезення. Крім того, агрегатори не зберігають товари та не мають своїх розподільних центрів. Основний прибуток отримують саме з продажів товарів і послуг компаній, розміщених на ресурсі.

Так, називатися агрегатором може майданчик, що збирає і сортує пропозиції з різних джерел і приховує за своєю торговою маркою тисячі постачальників. Що саме відрізняє його від маркетплейса?

Багато продавців і виробників, які вперше стикаються з вибором між моделлю агрегатора і маркетплейса, припускають, що це одне й те ж. Це тільки на перший погляд: обидва майданчики створюють простір для продажу товарів різних постачальників, стягуючи певну плату. Але весь сенс в тому, що роблять вони це різними способами та на різних умовах. Всі істотні відмінності між ними можна об'єднати в 4 великі групи.

Онлайн-торгівля — те, що завжди буде на піку популярності. Однак яку модель краще вибрати для ведення бізнесу? За особистими спостереженнями Scallium, майбутнє — за маркетплейсами. Статистика це підтверджує: за прогнозами Forrester Research, у 2022 році на цих майданчиках буде відбуватися близько 50% всіх інтернет-покупок. Дана модель більш вигідна власникові в довгостроковій перспективі хоча б тому, що має безліч альтернативних способів монетизації. У той час як агрегатор заробляє, в основному, на комісії та рекламі. Крім того, модель маркетплейса дозволяє швидко адаптуватися до мінливих вимог ринку і конкурувати з іншими галузевими гравцями, залучаючи постачальників більш привабливими умовами.