09.06.21

Моделі лідерства в рітейлі

У 2020 році рітейл пережив сильне потрясіння: пандемія COVID-19 внесла в розвиток галузі серйозні корективи. Її вплив на діяльність продавців демонструють результати дослідження Deloitte: в опитуванні взяли участь 50 керівників роздрібних компаній, і всі вони сходяться на думці, що повернення до допандемічних показників займе чимало часу. Так, 6 з 10 респондентів впевнені, що він триватиме один-два роки, а чверть і зовсім вважає, що знадобиться до п'яти років. Ясно одне — грати за старими правилами вже не вийде, а тому, щоб зберегти позиції на ринку, доведеться міняти модель.

Модель 1. Офлайн в онлайн

Яскрава тенденція 2020 року, яка збереглася у 2021 році — перехід фізичних магазинів в онлайн. Сектор роздрібної торгівлі став одним з перших, хто відчув на собі весь масштаб впливу пандемії. Зростання популярності онлайн-торгівлі спонукало рітейлерів переглянути стратегію поведінки. Для онлайн-продавців він став незапланованим, але бажаним явищем, а для тих, хто був орієнтований на офлайн-аудиторію — приводом замислитися про цифрову трансформацію бізнесу.

Прагнення власників офлайн-точок продажів перейти в інтернет-простір обумовлено змінами в купівельній поведінці. Сучасний споживач надає перевагу каналам, що гарантують безпеку покупок.

При виборі моделі лідерства «офлайн в онлайн» роздрібні компанії керуються насамперед бажанням бути незалежними від зовнішніх обставин.

За цієї моделі фокус переміщується на:

Утримання частки ринку. Володіти онлайн-бізнесом значить мати замовлення навіть в умовах жорсткого локдауна, адже онлайн — єдиний 100% безпечний спосіб здійснення покупок.
Підвищення ефективності інфраструктури. Персоналом інтернет-магазину можна керувати віддалено, склад не обов'язковий, якщо мова йде про продаж негабаритних товарів, а доставлення легко автоматизувати за допомогою мобільних додатків.
Розширення клієнтської бази. Онлайн-продавці мають простіший доступ до клієнтів, в тому числі до тих, хто обмежений у пересуванні через необхідність перебувати на самоізоляції. Завдяки персоналізованому маркетингу і рекламі продавці можуть підтримувати інтерес аудиторії 24/7.
Дотримуючись багатоканальної стратегії, тобто поєднуючи можливості онлайн і офлайн, ритейлери отримують подвійну вигоду: розвивають фізичний бізнес завдяки маркетинговим онлайн-кампаніям, і навпаки, при цьому посилюючи присутність бренду на всіх можливих рекламних майданчиках.

Модель 2. Маркетплейси та e-commerce платформи

Тренд на «захоплення» ринку маркетплейсами намітився ще до початку пандемії, а з введенням карантинних обмежень помітно посилився. Кількість постачальників на великих торгових майданчиках збільшилася в рази.

Трансформуючись у маркетплейс, фокус переміщується на:

Монополізація цифрового доступу. Вигідне становище на ринку онлайн-рітейлу.
Агресивне зростання. Прискорене масштабування бізнесу внаслідок укладання взаємовигідних партнерських відносин з малими й середніми підприємствами.
Капіталізація. збільшення ринкової вартості на фоні зростання популярності маркетплейса.
Що стосується інтернет-магазинів, для них маркетплейс залишається надійним майданчиком для просування бізнесу. За період пандемії споживач вже зрозумів, наскільки зручно купувати все, що потрібно, в одному місці, і навряд чи захоче від цього відмовитися.

Модель 3. Disrupt ніші

Зараз більше людей зацікавлені у відкритті онлайн-бізнесу, ніж будь-коли раніше. Однак у багатьох немає ресурсів на боротьбу за частку ринку відразу в декількох напрямках.

Очевидний вихід із ситуації — "дизраптити" рітейл ринок. Дизрапт (или disrupt англ) — це підрив існуючих норм, підміна усталених процесів та вихід на принципово новий рівень.

Проривна ідея дає можливість новачку в онлайн-рітейлі налагодити контакт з цільовою аудиторією, заощадити на маркетингу і максимізувати прибуток внаслідок підвищення вартості товарів, що мають попит в аудиторії.

Фокус переміщується на:

Унікальна ціннісна пропозиція. Створення такого продукту, який необхідний цільовим споживачам і не має аналогів в галузі.
Агресивне зростання. Посилення впливу в ніші внаслідок отримання статусу експерта в своїй ніші.
Рентабельність. Необхідність глибшого аналізу ніші та цільової аудиторії.

Модель 4. Цифрові екосистеми

Одна з перспективних бізнес-моделей у 21 столітті — цифрова екосистема. Це платформа, орієнтована на створення додаткової цінності для клієнтів шляхом об'єднання різних послуг, продуктів і знань. Працювати під єдиним обліковим записом користувач може в безлічі сервісів: Apple, Google, Facebook, Microsoft, Uber, Alibaba, Tencent, Amazon.

Пандемія прискорила цифровізацію фінансових установ і роздрібних продавців, на перше місце поставивши потребу у власній екосистемі.

За цієї моделі фокус слід тримати на:

Лояльність. Створення додаткової цінності та бонусів для користувачів.
Частка в гаманці клієнта. Стимулювання прибутку шляхом задоволення всіх потреб клієнтів, в тому числі супутніх.
Час і увага клієнта. Спонукання клієнтів проводити все більше часу у екосистемі завдяки розширенню сервісів.
Ось ці чотири моделі лідерства сьогодні найбільш перспективні. Але ми у Scallium впевнені, що їх може бути більше. У кожної компанії свій шлях, і найуспішніший, як правило, — нестандартний.